ПРИГО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. приго́жий 1. Трохи огрядному, як на його вік, Храпкову не бракувало суто чоловічої пригожості (Ле, Міжгір’я, 1953, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 595.