ПРИГОЛО́МШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. приголо́мшити. Приголомшення швидко переходить в обурення, гнів (Збірник про Кроп., 1955, 248); Артем трохи прийшов до пам’яті від приголомшення (Головко, II, 1957, 620).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 595.