ПРИДРІМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм., рідко. Однокр. до придрі́мувати. Терезка сиділа біля сина, який трохи придрімнув на ліжку, й відганяла надокучливих мух (Томч., Готель.., 1960, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 607.