ПРИДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приділи́ти. Велика увага в українській історичній літературі приділена висвітленню такої важливої проблеми, як революційний рух у західноукраїнських землях під впливом ідей Великого Жовтня (Укр. іст. ж., 1, 1960, 103); Хата цій дівчині приділена від небіжчиків (Вовчок, І, 1955, 256); Ясько мав собі приділену функцію — розтирати фарби на кам’яних плитах (Фр., IV, 1950, 211); Він перебирався в нове приміщення, приділене для нього в одному з нових будинків (Коцюба, Нові береги, 1959, 196); // приді́лено, безос. присудк. сл. Велике місце в доповіді було приділено питанням поліпшення ідеологічної роботи (Рад. Укр., 5.ХІ 1952, 2); Велику увагу в УРЕ приділено видатним природознавцям, географам, геологам, чиї праці лягли в основу наших географічних досліджень (Наука.., 10, 1965, 41); [Горлов:] Тобі давно належить знати, що кожному овочу свій час приділено (Корн., II, 1955, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 606.