ПРИЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прижива́тися. Жадібно ловив [Захар].. слова про історію рослини, про зону її розповсюдження, про приживання її в суворих кліматичних умовах півночі країни (Ле, Право.., 1957, 61); Ми визначали вплив певних доз радіоактивного фосфору на азотофіксацію, розмноження та приживання азотобактера в грунті (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 32); Найменший занепад народних традицій одразу веде до приживання доморощеного абстракціонізму та модернізму (Вітч., 5, 1968, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 611.