ПРИЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. прижи́влять; док., перех. Приєднувати до тканини живого організму іншу тканину або її замінник з метою прирощування. Американські дослідники виготовили штучні легені, які можна приживляти тваринам (Знання.., 7, 1966, 25); // Вставляти живець у розщеплене місце рослини з метою прирощування; прищеплювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 611.