ПРИЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЙНЯ́ТИСЯ, рідко ПРИНЯ́ТИСЯ і діал. ПРИЙМИ́ТИСЯ, прийму́ся, при́ймешся, док.
1. тільки 3 ос. Приживлюватися після пересадження (про розсаду, дерева, кущі), сходити (про посіяне), починати рости. Посадить вона дерево в садку, дерево швидко приймається і за літо вижене паростки вище од хати (Н.-Лев., IV, 1956, 17); Мелася насіяла всячини, і усе прийнялося, зійшло і проквітало (Вовчок, І, 1955, 340); Якщо йшов [Липтак] по гриби чи просто на прогулянку в ліс, кожного разу відвідував троянду, яка прийнялася, росла, наче з води, радувала його (Томч., Готель.., 1960, 37); * Образно. Потроху прийметься насіння, Що розсівали навкруги, Зросте міцніше покоління, Що не подужають враги (Граб., І, 1959, 152); // Успішно прищеплюватися (про деякі профілактичні щеплення). Віспа прийнялася; // перен. Ставати звичним, укорінюватися, закріплюватися. Щоби пісня прийнялася в народі, вона мусить набрати народного характеру не лише у змісті і вислові, але передусім у формі, тобто в своїй ритмічній будові (Муз. праці, 1970, 49); // перен. Ставати стійким (про почуття). Ватя його заінтересовувала тут на селі, серед сільської тиші та спокою, але те почування не глибоко прийнялося в його серці (Н.-Лев., IV, 1956, 106).
2. за що. Вважатися чим-небудь. Основна відмінність матеріаліста від прихильника ідеалістичної філософії полягає в тому, що відчуття, сприйняття, уявлення і взагалі свідомість людини приймається за образ об’єктивної реальності (Ленін, 18, 1971, 261); Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази (Загреб., Шепіт, 1966, 261).
3. чого, діал. Дотримуватися. — Громада приймається того, що пан кажуть. Громада не хоче пана руйнувати (Фр., III, 1950, 295); — Я такого права не приймаюся, — сказав рішуче Гриць. — Як мені нема права в громаді, то я йду деінде (Март., Тв., 1954, 69).
4. заст. Братися (у2-5знач.). — Приймайся [сину] краще коло землі. Не все ж чужим та чужим її робити (Мирний, І, 1949, 163); [Максим:] А мені ще треба до світа вставати та за косу прийматись, там треба викосить осьмушку ячменю шинкареві (Кроп., І, 1958, 391); Заспокоївшись трохи, він знов приймавсь за роботу, носив воду і дрова, замітав двір, так, наче нічого не сталось (Коцюб., II, 1955, 193); [Антоніо:] Безмірну дяку винен я за теє, магістре найславутніший, що ви моєї справи прийнялись так пильно (Л. Укр., III, 1952, 112); Чура сів коло його да й прийнявсь за снідання (П. Куліш, Вибр., 1969, 135); «Пора нам розстатися вже з пануванням», — подумав Аркадій Петрович, защібаючи лівий манжет і, прийнявшись за правий, згадав одразу, як гула радісно сходка, коли він пояснив їй права народу на землю (Коцюб., II, 1955, 383); Приймився б [бельгієць] керувати фабрикою церезину, коли підприємець запевнить йому семилітню безпереривну службу і 5000 ринських плати на тиждень (Фр., V, 1951, 327); Дівчата, бачачи, що їх постояльці не заньмають [займають], прийнялись за свої хитрощі (Кв.-Осн., II, 1956, 430).
[І] за холо́дну во́ду не прийма́тися (прийня́тися), заст. — те саме, що [І] за холо́дну во́ду не бра́тися (не взя́тися) (див. вода́). Почне [Настя] Параску умовляти: як таки так цілий вік прожити, щоб і за холодну воду не прийнятися? (Мирний, IV, 1955, 70).
5. тільки док., розм., рідко. Звільнити місце, прохід, відійти. Дорош.. скоро розгледів людську постать, що зі словами: «Приймись, щоб тобі була здохла до вечора!» — стала пробиратися поміж коровами до виходу (Тют., Вир, 1964, 110).
6. тільки недок. Пас. до прийма́ти. На VIII з’їзді РКП, 18-23 березня 1919 року, приймається нова програма партії.. (Ленін, 43, 1974, 210); В радянській психології зорових відчуттів приймається трикомпонентна теорія розрізнення кольорів Ломоносова — Гельмгольца (Рад. психол. наука.., 1958, 13); В оголосці [оголошенні] нічого не було виречено про те, що в альманах приймаються і драматичні утвори (Мирний, V, 1955, 374); По ній [електронній апаратурі] приймаються і передаються програми телебачення між Києвом та Москвою (Веч. Київ, 19.І 1963, 1); Сальви на його честь, почет і схиляння, урочисті пишні зустрічі — все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (Кочура, Зол. грамота, 1960, 58); Естетствуючі поети, прихильники «чистої краси», ніколи не приймалися народом (Мал., Думки.., 1959, 119); В члени партії приймаються свідомі, активні і віддані справі комунізму робітники, селяни і представники інтелігенції (Статут КПРС, 1971, 13); Тілько коло глухої залізної брами перекинули залізний місток, та й той часто-густо приймався (Мирний, IV, 1955, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 628.