ПРИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прийня́ти. Партія свідомого пролетаріату, соціал-демократія, уже в своїй програмі, прийнятій на другому з’їзді в 1903 році, висунула вимогу установчих зборів (Ленін, 12, 1970, 110); Попросіть тільки в редакції, щоб мені дали відповідь, наприклад, в переписці редакції, чи буде се оповідання, прийняте і коли може воно бути надруковане (Л. Укр., V, 1956, 101); Прийняте рішення розрядило йому поганий настрій, і він уже ласкаво подивився на свого учня, що тим часом смоктав засунутий у рот палець (Панч, В дорозі, 1959, 54); Палатна сестра, виконуючи призначення лікаря, не тільки роздає ліки, але й стежить, щоб вони були прийняті (Заг. догляд за хворими, 1957, 32); — Ти прийнятий [в інститут]! (Гончар, Тронка, 1963, 116); — Щастен будь, гостю, в цім краї ти прийнятий будеш привітно! (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 32); // при́йнято, безос. присудк. сл. Я не можу говорити — мені не дає авторське задоволення. Мого проекта блискуче прийнято (Ю. Янов., ІІ, 1958, 36); По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35); — Косте, принеси он кобилицю!.. — А сама ти не зволила б зійти? — і сміється, бо східці ж прийнято (Головко, II, 1957, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 629.