ПРИКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що прикоти́ти 1. Доки сватачі спочивали, цар наказав зарізати триста тучних волів і прикачати із пивниці триста бочок вина (Три золоті сл., 1968, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 632.