ПРИ́КЛАДНИЙ, а, е, діал. Доладний. Весела, чудовна місцина! Кращої і прикладнішої назви, як Веселий Кут, не можна було пригадати їй (Мирний, III, 1954, 293); Силував [Славко] свій мозок придумати якусь фразу.. Мозок працював сильно, але прикладні думки не приходили (Март., Тв., 1954, 368).
ПРИКЛАДНИ́Й, а, е. Який має практичне значення, не теоретичний. — Я поважаю тільки науку прикладну, соціальну, політичну економію. Треба братись до діла, а не байдики бити та літати в хмарах абстракцій (Н.-Лев., V, 1966, 275); Розвиток мистецтва в докласовому суспільстві проходив дуже повільно. Воно мало практичний, прикладний характер і було зв’язане з витвором людської праці — побутовими речами (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 7); Ніколи не запитуйте в нейрофізіологів про прикладне значення мікроелектродного зондування клітини. Вони категорично проти такої постановки питання і завжди підкреслюють суто теоретичне значення своїх пошуків (Наука.., 2, 1971, 30).
Прикладне́ мисте́цтво — мистецтво, творами якого є художньо оформлені предмети практичного призначення.. Основними джерелами, що характеризують розвиток прикладного мистецтва раннього періоду Русі, є предмети художнього ремесла з дружинних та князівських поховань (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 528); Вишивання, як один з видів прикладного мистецтва, має велике виховне значення (Гурток «Умілі руки ..», 1955, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 638.