ПРИКЛА́ДОК, дку, ч., розм. Невеликий стіжок сіна, соломи або збіжжя. Пішов [Іван] до маленького прикладку соломи (Л. Янов., І, 1959, 91); В того повінь останній прикладок сіна потягла, іншому хату розмиває (Гончар, Таврія, 1952, 16); — Починайте обшук. — Денис і Сергій деруться на прикладок сіна, ширяють палицями по кутках. Денис бере вила, штрикає попід стінами (Тют., Вир, 1964, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 638.