ПРИКРАША́ТЕЛЬСТВО, а, с., зневажл. Показ чого-небудь кращим, ніж воно є насправді, з метою створення зовнішнього ефекту. Наше втручання в зображення села повинно мати не тенденцію прикрашательства, а тенденцію відбору (Мист., 6, 1958, 29); Партія виступає за мужнє, героїчне і правдиве мистецтво, якому чужа будь-яка фальш: як сусальність і прикрашательство, так і безвихідна нудьга, зневіра і песимізм (Літ. Укр., 15.І 1963, 2); // Надмірне вживання художніх засобів в мові художньої літератури і нагромадження прикрашальних деталей в архітектурі. Коли ідеться про естетику благоустрою, хочеться застерегти від шкідливої тенденції підміняти високу художню культуру поверховим прикрашательством (Рад. Укр., 20.Х 1965, 4); В архітектурі, особливо першого післявоєнного десятиріччя, були поширені невиправдана монументалізація, надмірне прикрашательство (Літ. Укр., 15.XII 1967, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 645.