ПРИКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас, мин. ч. до прикупи́ти. Прикуплена земля давала йому право стати поруч з родом (Кач., II, 1958, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 652.