ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
1. Те саме, що пристосо́вуватися. Він і сам не стямився, чого це найшла на його така поважність, чого він неначе почав приладжуватись до Ватиної вдачі (Н.-Лев., IV, 1956, 82); Зовсім світ перевернувся!.. Що ж його робити? як його приладитись? (Мирний, II, 1954, 260).
2. Те саме, що готува́тися. — Ви заскоро приладилися, — сказав я до обох пань, поглянувши притім на свій годинник. — Скільки мені відомо, пані Маріан обіцяла приїхати точно о пів до шостої (Коб., III, 1956, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 654.