ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПРИЛЕЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЛЕСТИ́ТИСЯ, ещу́ся, ести́шся, док., розм. Те саме, що підле́щуватися. — Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (Фр., VII, 1951, 84); От вона до нього прилестилась та й питається раз у нього: — Чи є, — каже, — на світі такий чоловік, щоб тебе подужав? (Укр.. казки, легенди.., 1957, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 656.