ПРИЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до прилю́дний 1; гласність. Що у нас інтелігенція мало знає народ, се ще не так дивно, бо у нас прилюдності жадної нема (Л. Укр., V, 1956, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 663.