ПРИМЕ́РТИ, мру́, мре́ш, док.
1. Втратити здатність рухатися; завмерти. Я присунувсь, я пример. Без сил спершись на оксамит… (Граб., І, 1959, 464).
2. Зменшитися, ослабнути (про силу вияву чого-небудь, інтенсивність. В твоїх вічках примерла жага, — І погнулась ниць чолом ти, зморена, Як от квітка підтята ляга (Граб., І, 1959, 435); Тоді була вже весна.. В його (Гордія] знову прокинулося бажання жити, що було примерло холодною зимою (Гр., II, 1963, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 669.