ПРИМИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРИМ’Я́ТИСЯ, мне́ться, док. Ставати прим’ятим. * Образно. Найкраще було б несподівано зустрітися з дівчиною: так не приминалась би його парубоча гордість (Стельмах, II, 1962, 338).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 670.