ПРИМНО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРИМНО́ЖИТИСЯ, иться, док. Збільшуватися щодо кількості, розмірів. Людей все примножується, а землі мало (Сл. Гр.); Колючою стернею бредуть, мов табунець голубіє, дітлахи; колосок до колоска, жменя зерна до жмені, — примножується безцінним золотом багатюща скарбниця радянської землі (Вол., Самоцвіти, 1952, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 678.