ПРИ́МУЛА, и, ж. Багаторічна декоративна рослина родини первоцвітних з трубчастими квітками у зонтиковидних суцвіттях; використовується в медицині. Близько 5 тисяч вазонів квітів готують до 8 березня трудівники Куренівського квітникарства. До свята зацвітуть ніжні примули, цинерарії, гортензії, левкої (Веч. Київ, 4.III 1958, 1); Палали на вікні герані Та примули (Рильський, II, 1946, 108); Королівська примула з Яви цвіте щоразу перед виверженням місцевого вулкану (Вітч., 4, 1964, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 682.