ПРИМІТИ́ВНО. Присл. до приміти́вний. Усі бориславські толоки та пустирі.. покрилися закопами, що робилися зовсім примітивно, руками (Фр., VIII, 1952, 393); Майже безперервно на кількох столах, примітивно обладнаних, провадилися хірургічні операції (Ле, Право.., 1957, 171); Ще коли був [Семен] безпритульним, у нього виробилась звичка трохи, зовсім примітивно хитрувати (Сміл., Зустрічі, 1936, 202); Нерідко вони [твори] примітивно, збіднено показують духовний світ радянських людей, замість живих образів наших славних сучасників зображують лише їхні бліді тіні (Мист., 1, 1959, 5); Військові зовсім не сперечались щодо можливості проекту. Вони цілком примітивно мислили, сприймаючи химеру, як факт, і реальність, як далеку фантастику (Ю. Янов., І, 1958, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 675.