ПРИНЕ́СЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до принести́. Надя шелестіла сторінками принесеної книги, перегортала їх, а сама думала про Андрія Осокіна (Ткач, Плем’я.., 1961, 191); З його коротенького бобрикового пальта сипались додолу краплинки принесеного знадвору дощика (Досв., Вибр., 1959, 248); Тамара намагалася розважити Марину Хомівну, розповідала їй про принесені Зарою новини (Хижняк, Тамара, 1959, 194); Голі.. кущики саксаулу й невідомо звідки принесені вітром прозорі кулі перекотиполя — ось і все, що бачив тут Шевченко, блукаючи в околицях Кос-Аралу (Тулуб, В степу.., 1964, 291); Із дальніх, із чужих країн, Принесений сюди війною, Шукав гучної слави він (Зеров, Вибр., 1966, 413); Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з’явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою (Добр., Очак. розмир, 1965, 202); — Великі жертви, принесені нами в ім’я свободи і незалежності нашої Батьківщини, ..не минули марно і увінчалися повною перемогою над ворогом (Гончар, III, 1959, 440); // прине́сено, безос. присудк. сл. Тільки що принесено твого листа з пошти, Вірусенько (Коцюб., III, 1956, 127).
2. у знач. ім. прине́сене, ного, с. Те, що приніс хто-небудь. Слободяни та козаки кинулися за Урал з відрами молока, вареними яєчками, , смаженою рибою, курами та іншою птицею, цеберками борщу та каші. Голодні валкові та погоничі верблюдів вмить розкуповували принесене (Тулуб, В степу.., 1964, 243); [Мартіан:] Ти принесла мені вечерю? [Альбіна (ніяково, поставивши принесене на лавку):] Та… Се Люцілла конче напосілась, щоб я твоїм пенатам віднесла (Л. Укр., III, 1952, 313).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 689.