ПРИПА́СЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до припасти́1. Пріська оселилась на квартирі, проїдала припасені гроші, а підхожого місця не траплялося (Л. Янов., І, 1959, 140); Вони посідали на зложеному серед вигону дереві, припасеному на якісь будівлі (Сміл., Зустрічі, 1936, 34); — Чого ви, так би мовити, зуби скалите? — остаточно розгублює [о. Миколай] припасені слова з святих писань і переходить на свою звичну мову (Стельмах, Хліб.., 1959, 420); // припа́сено, безос. присудк. сл. Наступили морози люті, подорожчав хліб, а до того ще ні топлива, ні харчів — нічого не було припасено (Л. Янов., І, 1959, 40); Він повідомив, що 12 підвід на завтра підготовлені. Припасено й брезент — накривати добрива на випадок дощу (Рад. Укр., 14.IX 1958, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 700.