ПРИПИ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. припини́ти і припини́тися. В 1906 році виразно розділяються, перша і друга половини року: в першій — припинення відступу і велике піднесення; в другій — великий спад (Ленін, 19, 1971, 388); Похолодання під час негоди є надійною ознакою припинення опадів і настання ясної погоди (Колг. Укр., 8, 1956, 43); Рентгенівський апарат УРС-70 обладнаний блокувальним пристроєм, який забезпечує вимкнення високої напруги в разі припинення подачі води для охолодження [рентгенівської] трубки (Рентгеногр. мет., 1959, 25); Подружжя М. розлучається… Заяву про припинення шлюбу подав чоловік (Наука.., 10, 1971, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 704.