ПРИРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. приро́дний 2-4, 6. В артиста одне лиш призначення — бути щирим, правдивим в природності. Бучми нашого цінність і значення — у народності (Тич., II, 1957, 38); Пристукнувши, ногою, Гриць козирнув, намагаючись зберегти природність постави (Добр., Ол. солдатики, 1961, 43); Як і Гоголь, Квітка широко користується всіма багатющими лексичними скарбами народної мови.., оповідними синтаксичними зворотами, чим надає своїй мові невимушеної природності й простоти, соковитого емоційного забарвлення (Рад. літ-во, 2, 1967, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 10.