ПРИРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. Трохи побризкати, покропити що-небудь. Дощ приросив землю (Сл. Гр.); Приросивши землю, несміливі хмарки пливуть у гори, лишивши сонцю і простір, і волю огрівати збуджене життя (Ле, Міжгір’я, 1953, 291).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 11.