ПРИРІ́ЗКА, и, ж., розм. Те саме, що прирі́з. Панас Кандзюба йшов проти громади. А він не згоден. Се буде бунт. — За се не похвалять. Краще чекати прирізки (Коцюб., II, 1955, 46); — Не вірте дурним і безглуздим чуткам та балачкам про переділи землі, дарові прирізки (Бурл., Напередодні, 1956, 267); Знайшлися такі, ..що стали знову ледарствувати, не виходили на роботу й агітували за прирізку землі до садиб та взагалі проти колгоспу (Є. Крот., Сини.., 1948, 418).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 722.