ПРИСАДИ́БНИЙ, а, е. Розташований біля садиби. Отака щороку виростала на бригадировім присадибнім городі кукурудза (Вишня, II, 1956, 80); Для присадибного саду найбільш цінними є скоростиглі сорти (Хлібороб Укр., 11, 1966, 31); // Пов’язаний з використанням ділянок землі, розташованих біля садиби. Присадибне землекористування; Присадибне садівництво.
Присади́бна діля́нка — земля, що перебуває в особистому користуванні колгоспників, робітників і службовців радгоспів та інших мешканців сільської місцевості. Кожний колгоспний двір, крім основного прибутку від громадського колгоспного господарства, має в особистому користуванні невелику присадибну ділянку землі і в особистій власності підсобне господарство на присадибній ділянці (Конст. СРСР, 1963, 4); Суперечка їхня відбувається неподалік веранди, на присадибній ділянці, де вони працюють обоє: Ліна клопочеться біля своїх гладіолусів, а батько.. прополює сапою картоплю (Гончар, Тронка, 1963, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 13.