ПРИСВО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. присво́їти. Передо мною цінна книжка, — перша проба присвоєння нашій мові скарбів сербської поезії народної в цілім її об’ємі (Фр., XVI, 1955, 14); По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35); Присвоєння звання «Льотчик-космонавт СРСР» провадиться за поданням міністра оборони СРСР (Рад. Укр., 12.V 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 15.