ПРИСИ́ЛКА, и, ж., розм., рідко, 1. Дія за знач. присла́ти, присила́ти. Просив би визначити мені якийсь термін для присилки рукопису (Коцюб., III, 1956, 209).
2. Прислана ким-небудь річ і т. ін. Ваш любий лист із присилкою зробив мені велику-велику втіху… (Крим., Вибр., 1965, 569); [Ларивон:] Всім відомо, скільки (грошей] прислав Єфрем за весь час. Всі давно на пальцях перелічили всі присилки… (Кроп., IV, 1959, 342).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 17.