ПРИСОЛО́ДЖЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до присоло́джений. * Образно. Елементарну невправність, штучність і присолодженість окремих рядків, строф і цілих віршів редактор дарувати не повинен (Літ. Укр., 5.I 1965, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 30.