ПРИСТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пристава́ти 4. — Оце я згадав про тих єзуїтів, про їх приставання до мене з пропагандою (Н.-Лев., VII, 1966, 77); Перед ним став учорашній вечір і сьогоднішній..; учора Христина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Мирний, III, 1954, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 33.