ПРИСТА́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до приста́ти. Овес як сидерат дає до 305 центнерів з гектара зеленої маси; маса його коріння (з присталим до кореневих волосків грунтом) досягає 12 тонн на гектарі (Колг. Укр., 7, 1956, 42); Тепер вона побачила красу його пишну, вроду молоду, маніру не просту, так присталу до нього (Мирний, III, 1954, 158).
2. у знач. прикм. Який втомився, знесилився. Присталий кінь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 37.