ПРИ́СТРАСНИЙ, а, е.
1. Дуже сильний, бурхливий, нестримний у своєму виявленні (про почуття, переживання і т. ін.). Про інтерес поета [Т. Шевченка] до польської літератури, про пристрасну любов до творчості Міцкевича є ряд свідчень (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 21); — Пристрасна воля до життя, незламна сила духу — ось що допомагає людині вийти переможцем з найтяжчого становища (Донч., VI, 1957, 199); Жінки порались в городі, вив’язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю (Довж., І, 1958, 368); // Який проходить, відбувається дуже напружено, бурхливо. Дикі, пристрасні сварки, як злива, розсікали їхнє життя, досі таке спокійне, одноманітне, «щасливе», як ще недавно думала Марта (Коцюб., II, 1955, 305); Ти чуєш відгомін важких, поспішних кроків. Що прозвучали тут тому вже сорок років, Луну розмов, шум пристрасних нарад, Що тут гриміли сорок літ назад? (Бажан, Роки, 1957, 212); Пристрасне змагання все тісніше зближало трійку молодих людей (Вол., Наддн. висоти, 1953, 26); Поеми Лесі Українки.. — це все твори великої філософської глибини, гостро проблемні, напоєні атмосферою пристрасного шукання істини (Рильський, IX, 1962, 41); // Пройнятий сильними, нестримними почуттями. Через місяць надійшов другий лист, довжезний, пристрасний (Фр., II, 1950, 298); Яремченко не втримував старого. Слухав його мову — пристрасну, злу (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 16); На фронт було спрямовано найкращі сили партії. Особистим прикладом і пристрасним словом вони надихали радянських воїнів на ратні подвиги, були зразком мужності і відваги (Ком. Укр., 9, 1965, 58); // Сповнений бурхливих подій, хвилювання, неспокою. Великі представники українського народу, в їх числі славний Кобзар, ..Тарас Григорович Шевченко, присвятили все своє пристрасне, кипуче життя боротьбі за свободу і щастя українського народу (Рад. Укр., 17.ІX 1949, 2); // Який виражає сильне почуття, хвилювання і т. ін. — Не вірте йому, дівчата, що він ото знов про довгий карбованець молов, — каже тітка Катерина пристрасним голосом (Гончар, Тронка, 1963, 276); Батько заграв.. Весела, пристрасна і гучна мелодія заповнила раптом все (Смолич, II, 1958, 36).
2. Який мас жвавий, енергійний темперамент; здатний на сильні почуття. У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю. Почувши на лекції якусь новину, свіжу думку, він не міг всидіти на стільці. На перерві його високий, майже дівочий голос було чути через увесь коридор (Гончар, IV, 1960, 65); Великого напруження і великої пристрасті вимагає наука від людини. Будьте пристрасні в вашій роботі та в ваших шуканнях (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 230); Біля дзвінички перед юрбою з’являється Шабанов. Напружений до краю, пристрасний. В очах похмура одержимість. Голос владний, хриплий (Довж., І, 1958, 118); // Власт. такій людині. Хибна думка зродилась у нього від самотності, що в ній задихалась його пристрасна натура більше двох років (Довж., І, 1958, 345); Степан Чижмар був спокійним, витриманим.. Навіть холоднуватим, декому байдужим здавався Степан, хоч справді мав він гаряче, пристрасне серце (Скл., Карпати, II, 1954, 195); // Який із захопленням, гаряче віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі. Брати.. устаткували в своїй спальні все, що було потрібне, щоб.. перетворити її на елегантну курильню, де приготовано все, що розвеселяє серце пристрасного курця (Фр, VI, 1951, 204); Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Ол., Леся, 1960, 121); Іван Франко — щирий і послідовний друг російського народу і пристрасний пропагандист передової російської літератури в Галичині (Рильський, IX, 1962, 39).
3. Пов’язаний з пристрастю (у 3 знач.). — Так, панно Целіно, любов моя справді така.. Гаряча, пристрасна і заздрісна любов чоловіка з великим засобом фантазії, гарячої крові і самолюбства (Фр., II, 1950, 320); Якщо природа обдарувала Олену великим і пристрасним коханням, то й волю дала їй таку ж міцну (Томч., Жменяки, 1964, 66); Сум і пристрасне чекання любові бриніло в молодих голосах (Стельмах, II, 1962, 217); // Сповнений любовної пристрасті. І раптом — як це сталось? В обіймах пристрасних дві постаті зіллялись (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 165); Через сніп Яреськові виразно чути схвильований, пристрасний шепіт Дусі, що, зрадівши, видно, цій перестрілці, вирішила сама, нарешті, відкритись Левкові у своїх почуттях (Гончар, II, 1959, 368); // Який виражає любовну пристрасть. Її личка горіли тим пристрасним жіночим жаром, що як приложити до них долоню, то не можна надовго вдержати: личко пече вогнем (Март., Тв., 1954, 263).
4. Здатний на сильне кохання, на пристрасть (у 3 знач.). З-під руки Льва Толстого вийшли і пристрасна Анна Кареніна, і її чудесний у наївній своїй гріховності брат Стіва Облонський, і непутящий Федір Протасов (Рильський, Веч. розмови, 1964, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 43.