ПРИ́СТРІЙ, рою, ч., розм. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Для підіймання і опускання затворів [гідротехнічної споруди] застосовують різні підйомні пристрої і механізми (Довідник сіль. будівельника, 1956, 112); Своїми руками він спорудив прилади і пристрій до них, для того щоб переконатися у практичному здійсненні деяких положень своїх розрахунків (Рибак, Час.., 1960, 432); Дощувальні пристрої, що працюють в городній бригаді, женуть в небо височенні водограї, водяним прохолодним пилом так і війнуло звідти на всіх (Гончар, Тронка, 1963, 40); Нові комбайни повинні бути оснащені різними пристроями і устаткуванням для більш раціонального та ефективного сумісного і роздільного збирання соломи і полови (Хлібороб Укр., 1, 1969, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 45.