ПРИСТЯ́ЖКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що підпря́жка 1. * Образно. — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха. — Бери, сину, дядька, отця Мельхиседека та прихопи ще на пристяжку й тітку (Н.-Лев., IIІ, 1956, 52).
2. діал. Підпряжка (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 50.