ПРИТИ́РКА, и, ж., техн. Дія за знач. прите́рти 1 і прите́ртися 1. Притиркою, або доводкою, називають остаточний метод обробки зовнішніх і внутрішніх, фасонних і плоских циліндричних і конічних поверхонь з метою одержання точних розмірів і високої чистоти поверхні (Технол. різального інстр.., 1959. 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 61.