ПРИТО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що прийти́ 1. — Ну, — сказав Котовський, — признаюсь. Притопав я сюди вже перед світанком — довгенько і труднувато було пробиватись крізь застави (Смолич, Світанок.., 1953, 368); З-за будки виходять дівчата з лопатами і боязко спиняються. [Федя:] Новенькі притопали! (Баш, Дніпр, зорі, 1953, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 66.