ПРИТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Швидко прийти, прибігти підтюпцем. Розпарений Гаркуша, притрюхикавши на тік, застав свято серед будня: гармонія, танці… (Гончар, Таврія, 1952, 419).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 69.