ПРИХМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИХМА́РИТИ, рю, риш, док.
1. неперех., безос. Покриватися, заволікатися невеликими хмарами; трохи захмарюватися.
2. перех., перен. Робити трохи засмученим, похмурим. Побережний прихмарює сухе обличчя різким порухом важких брів (Стельмах, II, 1962, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 83.