ПРИ́ЦВІ́ТОК, тка, ч., бот. Маленький листочок, що міститься під квіткою. На початку захворювання [бавовнику].. плями з’являються на сім’ядолях, а далі на листках, стеблах, прицвітках і стулках коробочок (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 215); // Листок, з пазухи якого виходить квітка. Квітки [собачої кропиви] зібрані густими кільцями, які сидять у пазухах.. листків. Прицвітки трохи колючі (Лікар. рослини.., 1958, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 91.