ПРИШВАРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). На березі снували невиразні тіні, але жодна з них не наближалась до корабля. Капітан Пабло з Сільвестром пришвартовували «Голіаф» (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 95); Кость пришвартував човна, вискочив нагору (Ю. Янов., II, 1954, 92); // до чого, куди. Прив’язувати, прикріплювати (корабель, човен і т. ін.) до пристані, причалу і т. ін. Міноносець підтягли до берега і міцно пришвартували до товстих кнехтів (Собко, Шлях.., 1948, 6); [Костя Квач:] Наша Дніпровська флотилія стільки річок пройшла.. Щодня у новий порт пришвартовували (Мокр., П’єси, 1959, 204); // розм. Прикріплювати що-небудь до чогось. Поклав [Заброда] на обидва борти гвинтівку, до неї прив’язав плащ-палатку і міцно прикрутив її до корми. — Лягай, інженере, відпачивай. Тільки пришвартуй її міцніше, щоб не одірвалася (Кучер, Голод, 1961, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 101.