ПРИ́ШВИ, при́шов і пришв, мн. (одн. при́шва, и, ж.). Нижня частина чобота, яка прикриває ступню. — Ноно… Дьоготь, як масло, — нема що казати… Не спалить постіл чи там халяву або пришву… (Козл., На переломі, 1947, 14); Одного дня, перекидаючи в скрині поточені шашелем шевські колодки, старі пришви, знайшов [Федір] там мандоліну (Мушк., Серце.., 1962, 77).
◊ Приши́ти при́шву див. пришива́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 102.