ПРИ́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок., розм.
1. Вкриватися прищами.
2. перен. Триматися задерикувато, пихато; бундючитися. — Дума [Галя], як з ратієвської дворні [двірні], так і велика пані. Прищиться куди як! (Мирний, IV, 1955, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 106.