ПРИЯТЕЛІ́ЗМ, у, ч., зневажл. Приятельські стосунки, що використовуються в егоїстичних, корисливих цілях. Хома Хамеля, як виявилося, полював на мене вже давно. Коло за колом, він давно вже обплітав мене липким павутинням приятелізму (Вол., Дні.., 1958, 50); Слід констатувати, що твори низької якості, а то й просто графоманські, є результатом ще не вижитого приятелізму, а також лібералізму, невимогливості (Літ. Укр. , 12.VІІ 1968, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 107.