ПРОБЛЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до пробле́ма. Курс теорії літератури значною мірою має проблемний характер. Це пояснюється тим, що в сучасному радянському і світовому марксистському літературознавстві — при всіх його великих досягненнях — є ще чимало дискусійних нерозв’язаних питань (Рад. літ-во, 6, 1971, 50); // Присвячений дослідженню, вирішенню якої-небудь проблеми. Такі драми [Лесі Українки], як «Адвокат Мартіан» і «Кам’яний господар», — це все твори великої філософської глибини, гостро проблемні (Рильський, IX, 1962, 41); Він [А. В. Луначарський].. був і талановитим теоретиком, регулярно виступав.. з рецензіями, проблемними статтями (Мист., 1, 1966, 6); // Який займається дослідженням, вирішенням тих чи інших проблем (звичайно науково-технічних). Проблемна лабораторія.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 121.