ПРОБО́ЇНА, и, ж. Пробитий, проламаний, прорваний у чому-небудь крізний отвір, прохід. Двері його [палацу] були наглухо забиті; шибки у вікнах.. поцвіли, запліснявіли, — і жалібно вітер свистав у їх чорні пробоїни (Мирний, IV, 1955, 16); Досить було б найменшої пробоїни, щоб човен назавжди залишився на дні (Трубл., Шхуна.., 1940, 217); * Образно. Здригнулися пробиті в центрі наймані рейтари. Донці вливалися в пробоїну, немов бурхливі хвилі (Кач., II, 1958, 444); // Порушення герметизації. Щоб уникнути нещасних випадків при пробоїні кабіни космічного корабля, космонавтам рекомендується знаходитись у скафандрах (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 5); Всередині приміщення розділені на ізольовані відсіки на випадок витікання повітря внаслідок метеоритної пробоїни (Наука.., 1, 1951, 6); // Крізна рана. Врятувало його те, що поблизу була калюжа, він насьорбався холодної з гнилим запахом води, порвав на собі сорочку, затамував пробоїну в голові (Тют., Вир, 1964, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 123.