ПРОБІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., спец.
1. Визначати кількість вагомих частин певного металу (перев. благородного) у сплавах, виробах із нього і т. ін.
2. Ставити пробу на золоті, сріблі, платині, а також на зливках, виробах з цих металів і т. ін. Пробірувати срібні ложки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 121.