ПРОВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВ’ЯЗА́ТИ, яжу́, я́жеш, док., перех.
1. Протягувати нитку через петлю, закріплюючи її. Щоб не було потовщення [у виробі], в місцях з’єднання нитку пров’язують щільніше (В’язання.., 1957, 30).
2. тільки док. В’язати (у 3 знач.) якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 146.