Що oзначає слово - "проводити"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док.

1. перех. і без додатка. Перед тим як розстатися, попрощатися з ким-небудь, йти, їхати разом до якогось місця. Узяла кілька грошенят, то те купила, то те, — шлю їм [небожатам]. Прово́джу того чоловіка за село та плачу-плачу! (Вовчок, І, 1955, 11); Семен Іванович вийшов з хати, і Олексій пішов проводжати його… (Кв.-Осн., II, 1956, 346); — Отак, Петре, склалося, — проводжуючи його до хвіртки, говорила Катерина (Жур., Дорога.., 1948, 15); — Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки (Шиян, Переможці, 1950, 36); — Ходім же, Івасю, матір проводимо,сказав дід (Мирний, І, 1954, 170); // Супроводжуючи, вести кого-небудь у певне місце. Ціла купа проводить Павла до хати (Вовчок, І, 1955, 164); Дівчину той спів пориває І вабить з кімнати її, Мара її далі провадить, Пісні їй співає свої (Л. Укр., IV, 1954, 99); Еней од рани шкандибає В крові із строю в свій намет; Його Асканій проводжає (Котл., І, 1952, 284); [Адмірал:] Що вам треба? [Гайдай:] Ми прийшли провести вас і штаб на флагман (Корн., І, 1955, 41); Дівчинку провели в малесеньку кімнатку, затягнуту сукнами і килимами (Ів., Вел. очі, 1956, 112); Чоловік ще більш дякував Василеві й просив, коли по дорозі, проводити його до двору (Кв.-Осн., II, 1956, 53); // Супроводжувати кого-небудь з метою нагляду, охорони, указування шляху і т. ін. — Проведіть, будь ласка, або хоч справте мене, куди йти, — попрохав ще раз Гарасим. — Ніколи вас проводити (Л. Янов., І, 1959, 359); Батько з кількома ковачами проводжав галицьких купців, упросили купці охороняти їхню валку з товаром (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 54); — Се ти, Карпику?обзиваюсь до його. — Іди лиш та проведи од собак (Мирний, І, 1954, 90); Василь збрехав, що будто [буцімто] там бігла яка б то собака. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх (Кв.-Осн., II, 1956, 43); // безос. — Провело тебе, Романе, через Альпи, як через горнило, загартувало, і, може, хоч перед смертю ти станеш справжнім солдатом (Гончар, III, 1959, 153); // Супроводжувати (звичайно дівчину, жінку), залицяючись. Чи вона його як уразила в серце, та гордівниця [Маруся], чи він роздумавсь, а вже проводить з юлиці [вулиці] Оринку до самої хати, і вона на його квітками з городу середу [серед] дня кидає (П. Куліш, Вибр., 1969, 265); Ой що кому заважає, ой що кому вадить, А що хлопець молоденький дівчину провадить (Коломийки, 1969, 81); Знаючи, як інші хлопці проводжають дівчат, Бронко насмілився і собі незграбно, зате міцно обійняти Сташку за стан, закинувши її руку на свої плечі (Вільде, Сестри.., 1958, 396); Журилася молода дівчина Та своєю бідою: «Ой, хто ж мене, молоду дівчину, Та проведе додому?» (Укр.. лір. пісні, 1958, 275); // Спрямовувати рух кого-, чого-небудь. Плоти стояли один в один до самої затоки, звідки катери проводили їх по одному попід мостом (Десняк, Опов., 1951, 30); Олексій провів ще трохи коні, поки вони звернули на дорогу, пробіг такечки коло коней та й пустив тоді повод [повід] (П. Куліш, Вибр., 1969, 290); Платон розповів Васькові, яким тяжким був рейс, як загрузла машина і що він провів її через яри та баюри… (Зар., На.. світі, 1967, 69); // недок. перев. прова́дити, перен. Керувати діяльністю кого-, чого-небудь. І так вони вийшли напроти панів; Роберт їх провадив до бою. Ні одного лицаря, окрім його, Не мали шотландці з собою (Л. Укр., І, 1951, 354); В 1878 році в Парижі відбувся конгрес письменників, який провадив Віктор Гюго (Тич., III, 1957, 128); Хто ватажком Піде перед вами, Хто проведе? (Шевч., І, 1951, 80); // Супроводжувати померлого; бути присутнім на похороні. Я з думою молодою Усе позабуду,.. Позабуду, як татари Батька полонили; Позабуду, як проводив Неньку до могили (Рудан., Тв., 1956, 75); Якогось осіннього дня Іван Іванович застудився, зліг і незабаром помер. На цвинтар проводжали його.. друзі, коло яких з часом порідшало (Рильський, Веч. розмови, 1964, 26); Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами. Багатьох друзів своїх, з ким на вечорниці ходили, артіль організовували, провів уже на цвинтар Ничипір (Зар., На.. світі, 1967, 29); — Коли б мені твій труп достати, І тіло білеє обмить, І з похороном поховати, До ями з миром проводить (Котл., І, 1952, 232); // перен. Ходити невідступне за ким-небудь, супроводжувати когось скрізь; переслідувати. Тут згадав він про лихих собак, що проводили його нині вулицею, і зупинився, вагаючись (Коцюб., І, 1955, 240); Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся.. скрекотом, своїм провела (Збан., Над Десною, 1954, 42); * Образно. — Що ж до нашої червоної артилерії, то вона теж прикута до суші. Проводжала їх [інтервентів], скільки могла (Гончар, II, 1959, 42); // перен. Не залишати кого-небудь, мучити, не давати спокою комусь (про думки, почуття і т. ін.). Одна думка усюди його проводжала, жалковав [жалкував] на своє нещасливе кохання (П. Куліш, Вибр., 1969, 129); // недок. тільки прово́дити, прова́дити, перен. Вести, пролягати, простягатися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про двері, дорогу і т. ін.). — Шлях той? Ох, моє голуб’ятко, сей шлях проводить тудою, де я зроду-віку не бувала (Вовчок, І, 1955, 306); Двоє дверей проводили прихожогоодні в світлицю, другі в кухню (Мирний, І, 1954, 205); Славко йде. Йдуть усі троє: він, Шарлотта й Мундзьо. Вже на хіднику, що провадить на веранду (Март., Тв., 1954, 300).

◊ Проводжа́ти в оста́нню путь див. оста́нній.

2. перех. Виряджати кого-небудь у дорогу, в гості, в похід і т. ін. Ще так недавно і так давно проводжали його в далеку дорогу.. Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику (Стельмах, І, 1962, 472); Щоосені проводжають рідні, близькі, друзі, товариші наших юнаків до армії (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 23); Кузь ходив від хати до хати по своєму кутку і говорив кожному: — Що ж ми, отакого золотого чоловіка.. з хати випхнемо? Треба ж провести його так, як слід. Ану, Бовдюг, доставай горілки, а ти, Латочко, закуски, а я вже принесу чарки, та, як каже Підситочок, дасть бог, вирядимо (Тют., Вир, 1964, 206); Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку.. Проводи́ли мене хлібом-сіллю, поблагословили (Вовчок, І, 1955, 12); На великдень баба убрала Петрика, як паву, й провадили з дідом.. в гості (Черемш., Тв., 1960, 36); // Супроводжувати кого-небудь (на вокзал, в аеропорт і т. ін.) при його від’їзді кудись; виряджати гостей, відвідувачів і т. ін.; протилежне зустрічати. — Хіба ви оце думали їхати в Кишинів?спитала в його Саня. — Та ні! Я проводив на вокзал одного нашого кишинівця (Н.-Лев., V, 1966, 143); Комсомолець молоденький до червонців від’їжджав. Проводжала його ненька, на гармонії хтось грав (Сос., І, 1957, 180); — Оце, доню, — кажуть мати, як уже провели старостів, — се твій місяць, що за хмару зайшов (Вовчок, І, 1955, 62); — Приїхав на вокзал тебе провести, Сашко, — сказав Сергій Валентинович (Сміл., Сашко, 1957, 68); Тут Явдоха і стала її розпитувати.. об чім їй треба було… а далі і проводила з хати (Кв.-Осн., II, 1956, 195); // перев. недок., перен. Відзначати, святкувати закінчення чого-небудь. — Он, свято йде..; а нам чого радіти? чим його стрічати, як проводити?.. (Мирний, III, 1954, 31); Рік [1950], який ми вчора проводжали, вивів нашу країну до нових висот економічної могутності (Рад. Укр., 1.I 1951, 1).

Прово́дити (проводжа́ти, проводи́ти) на пе́нсію — відзначати вихід на пенсію (за місцем роботи). Недавно наш колектив зменшився на два чоловіки. Одного проводили на пенсію, інший поїхав вчитися (Рад. Укр., 4.І 1961, 2).

3. недок. тільки прово́дити, проводжа́ти, перех. Виражати якось своє ставлення до того, хто йде, від’їжджає звідки-небудь. — Ач, гладуха, — трясе салом, розносить поговір!проводила вона ковалиху неприязною думкою (Коцюб., II, 1955, 15); Устина прощається з людьми, зупиняється біля хвіртки, і всі зупиняються на вулиці, проводячи її і словами, і подобрілими очима (Стельмах, І, 1962, 360); Зникає [Річард] з порога. Громада проводжає його лютими вигуками і киданням грудок та паліччя (Л. Укр., III, 1952, 86); Їй гучно плескали в долоні. До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (Гончар, II, 1959, 244); // Лунати, звучати вслід тому, хто йде, від’їжджає звідки-небудь. Луценчиха призро окинула гурт очима і, плюнувши, зійшла з рундука; регіт провів її… (Мирний, III, 1954, 25).

4. перех. Стежити (поглядом, очима) за ким-, чим-небудь, хто (що) віддаляється, йде, їде. Я довго на горбику стояв, очима проводив материну постать, яка в сутінках ген-ген майоріла в високих чужих хлібах (Ковінька, Кутя.., 1960, 24); Балакали люди, проводжаючи очима валку, що потонула в сірій куряві (Мирний, І, 1949, 414); Батько проводжав його суровим поглядом, аж доки хлопець не зник за високими коноплищами, що росли на березі річки в кінці Устименкової садиби (Цюпа, Три явори, 1958, 28); Тимко, налягаючи руками на чепіги, часто задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів (Тют., Вир, 1964, 11); Віоріка провела його поглядом аж до воріт (Чаб., Балкан. весна, 1960, 450); * У порівн. Він мовчав, дивлячись па дівчину так, мовби проводжав її очима в далечінь (Гончар, Земля.., 1947, 71); // недок. перев. прово́дити, також неперех. Пильно оглядати кого-, що-небудь, переводячи погляд, очі з одного предмета на інший. Роман з болем проводить очима понівечені шматочки соснини (Стельмах, І, 1962, 120); Підвів [Загнибіда] голову і хижо провів очима по хаті (Мирний, III, 1954, 95); Провела [Юля] своїми райдужними примруженими очима по зелених околицях і раптом зупинила свій погляд на високій.. постаті Дениса (Тют., Вир, 1964, 231).

5. недок. тільки прово́дити, неперех., чим і без додатка. Робити плавні рухи, торкаючись чого-небудь. — Та й коса ж у тебе? От коса!хвалила Марина, проводячи гребінцем вподовж волосся (Мирний, III, 1954, 178); Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку (Коцюб., І, 1955, 357); Професор звичною рукою натягнув струни і провів смичком (Собко, Скеля.., 1961, 102); // перех. Рухом руки, дотиком якого-небудь знаряддя позначати лінію, залишати слід. Через усякі дві точки простору можна провести пряму і до того ж тільки одну (Геом., І, 1956, 4); * Образно. В Авила зморшки поглибшали між брів. А мужики уважні. І думи мужицькі провели борозни на чолі в кожного (Головко, І, 1957, 239).

Прово́дити (провести́) межу́ між кимчим — розмежовуючи кого-, що-небудь, розглядати, оцінювати, аналізувати їх окремо. Я і сам знаю, що не можна провести межу між живим і мертвим; що не тільки жиють, а на життя мають таке саме право рослини і навіть камінь… (Коцюб., II, 1955, 362); Прово́дити (провести́) парале́ль див. парале́ль.

6. недок. тільки прово́дити, перех. Споруджувати, будувати (дорогу, канал і т. ін.). Вже є люди, які керують дощами.. Допоможіть їм з річок проводити канали, робити фонтани, напувати землю живою водою (Ів., Вел. очі, 1956, 112); Одним із головних старань Захара булопровести зі своєї Тухольщини просту і безпечну дорогу на угорський бік (Фр., VI, 1951, 38); // Підводити куди-небудь з певною метою труби, провід, кабель і т. ін. За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі, і проводив газові труби… (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 23); — А отам буде для вас лазня і душ. Батько вже душ провів (Кучер, Чорноморці, 1956, 324); — Ви до хати вже й електрику провели, — говорив Скиба, сідаючи на призьбу коло хати (Чорн., Пісні.., 1958, 15).

7. недок. тільки прово́дити, прова́дити, перех. і без додатка. Здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління, а радо приймав усіх, хто бажав бути присутнім (Тют., Вир, 1964, 118); Зав’ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Дмит., Наречена, 1959, 131); Прокуратура взялася провадити слідство (Коз., Листи.., 1967, 216); Перший урок математики Береза провів з особливим піднесенням (Томч., Готель.., 1960, 266); На терміновій багатолюдній сходці голова сільради Кость Плохотнюк сказав: — Проведемо обшук. Знайдемо злодіїв! (С. Ол., З книги життя, 1968, 17); // Пропагуючи які-небудь ідеї. погляди, намагатися їх реалізувати, втілити у життя. ..«єдино матеріалістичний погляд» Енгельс проводить.. скрізь і без винятку, нещадно переслідуючи Дюрінга за щонайменший відступ від матеріалізму до ідеалізму (Ленін, 18, 1971, 31-32); — Віру стратили й побожність, Атеїзм вони провадять… (Л. Укр., IV, 1954, 150); — У процесі роботи довірена людина.. мусить увесь час бачити, як режисер провадить ідею сценарію (Ю. Янов., II, 1958, 25); // розм. Домагатися обрання кого-небудь при виборах. Вибори ж оце щойно закінчились: Гордій Чумак головою, і в члени сільради провели все своїх людей (Головко, II, 1957, 180); В наступні перевибори куми, свати, брати Гурія Остаповича мали виставити його кандидатуру на голову артілі. І неодмінно провести (Вол., Місячне срібло, 1961, 248); // розм. Оформляти кого-, що-небудь документально. — Значить, робили потрійний злочин,мало не скрикнув.. прокурор. — Крадене купували, а на складі і в бухгалтерії не провели, документи дали неправильні (Кучер, Трудна любов, 1960, 239); — Ти вже просив би Власова, щоб провів тебе наказом по моїй бригаді (Рудь, Гомін.., 1959, 65); // недок. перев. прова́дити, заст. Вести (звичайно господарство). Вона й тепер провадила господарство сама (Н.-Лев., VI, 1966, 302); [Олена:] Вона у мене ціле господарство провадить (Фр., IX, 1952, 344).

Прово́дити (провести́) в життя́ іде́ю (при́нцип, план і т. ін.) — здійснювати на практиці. Радянська держава, що стоїть на сторожі миру і проводить у життя ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом,могутня перешкода на шляху імперіалістичної агресії (Програма КПРС, 1961, 16); В значній більшості Рад, принаймні в робітничих Радах, після останніх перевиборів, більшовики вже одвоювали у дрібнобуржуазних партій більшість. І вже пробували проводити в життя декрети Ради Народних Комісарів (Головко, II, 1957, 431); Жовтнева революція.. не тільки проголосила, але й провела в життя великі ідеї соціалізму, миру, рівноправності і дружби народів (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 4); [Огнєв:] Чекаю на запитання. [Горлов:] А чого ж чекати? Розкажи, чому оперативний план не провів у життя? (Корн., II, 1955, 67); Прово́дити курс на що — спрямовувати свої дії на досягнення, здійснення чого-небудь. Радянська держава і КПРС неухильно проводять курс на зміцнення єдності і згуртованості соціалістичних країн, їх дружби і братерства (Ком. Укр., 11, 1969, 8); Прово́дити (провести́) лі́нію (полі́тику, пози́цію і т. ін.) — діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Він [М. Чернишевський] різко проводив ту лінію викривань зрад лібералізму, яка донині ненависна кадетам і ліквідаторам (Ленін, 25, 1972, 91); Радянська сторона підкреслила, що Радянський Союз, проводячи політику миру і співробітництва між народами, незмінно з співчуттям ставився і ставиться до боротьби африканських народів проти ганебної системи колоніалізму (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 1).

8. недок. перев. прово́дити, перех. Бути, перебувати де-небудь протягом якогось часу. Ціле літо не було нас дома, В таборах проводили ми дні… (Бичко, Вогнище, 1959, 174); Через два роки після того [народження Тараса] батько його знову вернувся в Кирилівку, де й провів малий Тарас свої дитячі літа (Мирний, V, 1955, 309); Зворушені зустріччю, побратими довго розпитували один одного, згадуючи минуле й своїх товаришів, з якими разом провели десять пам’ятливих років на Підпільнянській Січі (Добр., Очак. розмир, 1965, 64); // Використовувати певний час як-небудь, на щось. Іван Тимофійович дозволяв йому користуватися своєю бібліотекою, і вечори Валерик проводив у Мурашковім кабінеті за книжками (Гончар, Таврія, 1952, 246); — Проведіть канікули розумно, запасіться здоров’ ям для нового навчального року (Мокр., Острів.., 1961, 4); // Жити в який-небудь спосіб протягом певного часу. Я згадую, як близько тебе Життя я провадив своє (Л. Укр., IV, 1954, 86); Більшу половину свого життя Олександр Павлович взагалі провів у наукових подорожах (Грим., Незакінч. роман, 1962, 78).

Прово́дити (провести́) час — заповнювати чим-небудь своє дозвілля. Пиши про все. Як Ви проводите час, чи купаєтесь, гуляєте..? (Коцюб., III, 1956, 327); [Любов:] Сьогодні ми всі зібрались, можна було б славно час провести (Л. Укр., II, 1951, 37); До її послугпросто розкішні парки Ташкента, де можна чудово провести час (Ле, Міжгір’я, 1953, 23).

9. тільки провести́, перех., розм. Хитруючи, обдурити кого-небудь. [Xрапко:] Тут щось та є, щось кум замишляє таке… Та ну, мене не проведеш! (Мирний, V, 1955, 128); Йому страшно прикро і встидно було того, що так себе дав провести пані Олімпії (Фр.. VII, 1951, 92); Ні, такого, як Гірчак, не проведеш, він сам сто разів кого завгодно навколо пальця обкрутить (Петльов., Хотинці, 1949, 102).

10. тільки прово́дити, перех. Мати властивість пропускати через себе (тепло, електрику, звук і т. ін.). Як відомо з фізики, метали добре проводять електричний струм завдяки наявності в них величезної кількості вільних електронів, які відірвалися від зовнішніх шарів атомів (Осн. радіотехн., 1957, 40); Дерево погано проводить теплоту (Фізика, II, 1957, 23).

11. тільки прова́дити, перех. і неперех., розм. Висловлюватися, говорити. — Не знать, що ти провадиш, свате!дав йому одвіт Шрам (П. Куліш, Вибр., 1969, 78); Раз Каленюк Денис і дядько мій.. Розговорилися.. Провадили, чим живляться комахи (Рильський, Поеми, 1957, 227); // тільки провести́. Сказати поволі, розтягуючи слова. — Я городянський. — А я з села, з Лазарівки. — З Ла-за-рів-ки!якось провів він (Мирний, І, 1954, 78).

Прова́дити да́лі — те саме, що Вести́ да́лі (див. вести́). — Входжу я до хати, — провадив далі Свирид,і привітався, забалакав (Коцюб., І, 1955, 144); Прова́дити розмо́ву — те саме, що Вести́ мо́ву (див. мо́ва). Молоді збилися в купу в другому кутку коло піаніна [піаніно] і провадили весело розмову (Н.-Лев., IV, 1956, 69); Прова́дити своє́ — те саме, що Вести́ своє́ї (своє́) див. вести́). Військовий писар, хоть і чув, да не озиравсь. Він своє козакам провадив (П. Куліш, Вибр., 1969, 157); Мовчить баба та своє провадить. Глуха, видко (Коцюб., І, 1955, 454); Провести́ го́лос — заспівати. [Шумейко:] Давайте. Я проведу голос, а ви за мною (Мик., І, 1957, 458).

12. тільки провести́, перех., розм. Марно витратити (гроші). — Які були грошенятапровів, одежа була й так порвана, я ще дорвав (Тесл., З книги життя, 1949, 46).

13. тільки прова́дити, перех., діал. Доставляти. Аж з Райну [Рейну] й Угорщини бочками провадила райнське [рейнське] і усякі напитки (Стор., І, 1957, 367).

14. тільки прова́дити, неперех., діал. Акомпанувати. То був романс Шумана.. він співав, Настя провадила на фортеп’яно (Л. Укр., III, 1952, 585).

ПРОВОДИ́ТИ див. прово́дити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 140 - 143.